Антим I — болгарський священнослужитель, який жив у 1816–1888 роках. У 1872 році обраний першим болгарським екзархом, очільником нового церковного управління. У Константинополі зачитав декларацію про церковну незалежність. Суперечка з Патріархією цим не закінчилася: того ж року вона оголосила поділ, що припинив спільне богослужіння. Повернувшись із заслання до Відина 1878 року, Антим знову очолив свою єпархію, церковну область. У 1879 році головував в Установчих зборах у Тирнові, де обговорювали й ухвалювали конституцію. Помер у Відині 1888 року. Його ролі поєднують церковне самоврядування зі створенням державних установ.
Історія Болгарії
