1083 року візантійський воєначальник Григорій Пакуріан засновує монастир у Родопах. Його брат Абасій уже помер. Григорій дарує монастирю також маєтки, успадковані від Абасія. У статуті Григорій називає себе грузином. Монастир призначений для грузинської громади. Григорій складає типікон. Це статут — писані правила спільного життя. Григорій передбачає п’ятдесят ченців і окремо ігумена — людину, яка очолює братію. Усі мають їсти разом. Ніхто, навіть ігумен, не повинен отримувати кращий хліб чи вино. Для хворих і дуже старих дозволено необхідну допомогу. Це не означає рівності в усьому. Гроші на одяг і взуття різняться залежно від місця в братії. Це писані правила, а не доказ того, що всі завжди їх дотримувалися. Статут 1083 року дійшов до нас у списках.
Історія Болгарії
